Коліна взагалі треба берегти. А у воєнний час - тим паче. Бійцям часто доводиться занижуватися для стрільби та укриття від вогню противника, отже колінця потерпають нещадно. Та й розірвати “нові красиві галіфе” теж не дуже приємно. На що звернути увагу, обираючи правильні наколінники? Є пару моментів, до яких варто придивитися.

Система швидкого зйому

Дешеві наколінники зазвичай кріпляться на велкро, та й годі. Це не дуже зручно. Адже щоб зняти чи надіти такий наколінник доводиться дерти липучку кожного разу, або тягнути захист через ногу. Та ще морока. А от більш продвинуті наколінники мають спеціальні застібки-фіксатори, які дозволяють робити це швидко і без матюків. Звертайте увагу саме на такі моделі.

Ленти

… або лямки, як кому подобається. Тут треба звернути увагу, аби вони не були занадто дубові і жорсткі. Так ви будете передавлювати собі сухожилля під коліном, а це капець як неприємно. Другий момент - надійні липучки велкро для регулювання розміру. Слабенькі фіксатори не будуть нормально тримати наколінник, а згодом взагалі перестануть це робити. Уявіть - ви кудись біжете, а наколінник розлетівся сам по собі. Кому таке треба?

Внутрішній захист

Існують виробники, що воліють обійтися звичайним поролоном. Женіть їх слідом за російським кораблем. Поролон не гасить удари, не амортизує, словом - фігня. Є річ набагато краща для наповнення наколінників - EVA-піна. Вона добре робить ото все написане згори: гастить та амортизує.

Зовнішній захист

Звичайно, матеріал оболонки повинен бути міцним. Але у той самий час ще й гнучким! Інакше хтось не витримає першим: або захист, або сама нога. Гарний варіант - TPU пластик. Чашечка з нього м’якенька та еластична.

Матеріал

Звичайна тканина протреться швидко. Для толкових наколінників використовується Cordura або Oxford Поліестер. Такі матеріали гідно переносять будь-які знущання.

Для замовлень та цікавої інформації підписуйтесь на Партизанський Арсенал: https://t.me/Partizan_Arsenal